Вишиванка: мова твого краю

Неймовірні візерунки "білим по білому"

Сьогодні, продовжуючи подорожі нашою країною, ми завітаємо до Полтавщини. Однією з візитівок Полтавщини є вишивка білими нитками по білій тканині. Самі полтавчани  вважають її найскладнішою на українських теренах, яка налічує близько 180 різних способів виконання. Говорять, що її вигадали жінки, які взимку, сидячи біля вікна, спостерігали за візерунками, які на вікнах малював мороз, а потім вони їх переносили на полотно.  Але це лише припущення. Як було насправді давайте дізнаємось разом.

 

Вишиванка: мова твого краю

Борщівська вишиванка - справжня перлина української вишивки!

Неймовірно красива борщівська вишиванка – величезна історично-культурна цінність і гордість Борщівського краю на Тернопільщині. Загалом борщівську вишивку можна охарактеризувати як сорочки з цільною, злегка об’ємною вишивкою, домінуючим кольором в якій є чорний, інші кольори використовують лише для обрамлення контурів орнаментів які вишиваються. Ці сорочки стали справжньою візитівкою свого регіону, а розповіді про їх красу та неповторність лунають по всьому світі.

"Бринить-співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить."

Щороку, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років, аж у 1999 року було запроваджено ЮНЕСКО Міжнародний День рідної мови. Головна мета свята – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави.

 

Вишиванка: мова твого краю

Вишивана моя Україна

"Я рідний край та мову солов’їну

У вишивку свою вплела..."

                            Ольга Вишневська

Мовний онлайн-проєкт "Барви рідного слова" продовжує збагачувати знання про красу і багатство української мови та виховувати любов до рідного слова. Весь минулий рік ми віртуально подорожували Україною і досліджували діалекти, які притаманні різним куточкам нашої країни. У цьому році пропонуємо вам долучитись до наших подорожей і дізнатись багато цікавого про мову через вишиванку. Ви запитаєте: "Хіба вишиванка вміє говорити?" Безперечно, українська вишивка має свою потужну мову! Вишиванка - це візуальна мова нашого народу! Нитки, тканина, візерунки, колір і навіть кількість стібків – усе має символічне значення. Треба просто навчитись розуміту магію вишитого слова.

Барви рідного слова

Мовний онлайн-проєкт "Барви рідного слова" продовжує збагачувати знання про красу і багатство української мови. Щодня все більше українців переходять на спілкування українською мовою, проте не у всіх одразу виходить говорити красиво та правильно. Але не треба боятись і соромитись! Зараз українська як ніколи в тренді, це ваш вибір. І лише через помилки і незручності можна опанувати мову. Тому пропонуємо доєднатися до мовного проєкту всіх бажаючих, хто переходить на українську мову, хто давно цього прагнув і ніяк не наважувався, хто має бажання підвищити рівень своєї мовленнєвої компетентності і навчитися говорити українською мовою правильно. Кожен пост буде присвячений помилкам, яких припускаються люди, говорячи українською. Тож не зволікаємо, пропонуємо розпочати зі слів вдячності.

 

Барви рідного слова

Буковина: її минуле і сучасне

"Буковино, ти зелена, наш карпатський краю

І найкращої земельки в світі я не знаю.

Все у тебе прекраснеє: гори і долини,

Милі зору, ніжні серцю твої полонини."

Завершуючи мовну подорож регіонами нашої прекрасної країни, можна відзначити, що українська мова багата та розмаїта. Особливо колоритними є регіональні діалекти, які вважаються живою, народною мовою. Це ті особливі мовні родзинки, якими відрізняється кожна місцевість.  Дякуємо вам за те, що були з нами впродовж цієї незабутньої мандрівки! Наостанок пропонуємо зануритись в атмосферу Буковини. Це мальовничий куточок на південному заході України, який розташований на українсько-румунському етнографічному пограниччі, між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету. Нині ця територія входить до складу України (Північна Буковина) та Румунії (Південна Буковина). Свою назву Буковина одержала від великих букових лісів, що вкривають значну частину її території. Буковина – край багатонаціональний, протягом останніх століть тут проживали і проживають українці, євреї, румуни, молдавани, поляки, німці, угорці, вірмени, чехи та інші. А сама Буковина була під правлінням Золотої Орди, Молдовського князівства, Австрійської імперії та Королівства Румунії. Звісно всі історико-культурні особливості мали вплив на мову і перейняття буковинцями іншомовних слів та їх адаптацію. Основним діалектом регіону є покутсько-буковинський, який поширений ще і на території етнічного Покуття.

Барви рідного слова

 Наддніпрянський діалект як основа сучасної української літературної мови

Усе моє, все зветься Україна

Буває часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо...

                                                                                        Ліна Костенко

Сьогодні ми з вами здійснимо подорож до Наддніпрянщини, на батьківщину cучасної української літературної мови. Це історичний регіон у центральній частині України,  що об'єднує землі над Дніпром. Для цього регіону характерним є рівнинний рельєф, лісові масиви, чорноземні родючі ґрунти та повноводі річки. Саме тому ці землі здавна були густо заселені та саме тут найактивніше відбувалися процеси етнічного формування українців. Тут можна побачити історичні пам’ятки та споруди різних періодів: скіфські кургани і городища, середньовічні церкви та монастирі, палаци і садиби. А ще тут говорять одиним з архаїчних говорів південно-східного наріччя - середньонаддніпрянським (скорочено наддніпрянським). Він поширений у південних районах Київської, південно-західних районах Сумської, Черкаської, Полтавської, північних районах Кіровоградської і Дніпропетровської областях.