Феєрія мандрів

Зимові традиційні привітання та щирі побажання

Зима для українців – це значно більше, ніж просто пора року, це калейдоскоп свят, що починається ще з Миколая і завершується Водохрещем. І, звісно, головними серед них є Різдво Христове та Новий рік. У ці дні ми вітаємо рідних, друзів і колег, бажаємо їм світла, злагоди й достатку. Однак разом зі щирими побажаннями нерідко з'являються й вислови, що не є природними для української мови. Нажаль, у святкову лексику міцно вкоренилися нехарактерні для нашого мовлення, часто дослівні переклади-кальки. Вони маскуються під "літературні" чи "покращені" варіанти, але насправді збіднюють і спотворюють питомі українські звороти. Тому саме зараз, у пору теплих зимових свят, варто замислитися: чи правильно ми вітаємо одне одного? Адже щирість побажання відчувається тоді, коли воно звучить природно, живо та по-українськи.

Вітати чи поздоровляти?

Часто виникає сумнів: використати "вітаю" чи "поздоровляю"? Насправді — обидва варіанти правильні! Слово "поздоровляти" може здаватися русизмом, але це хибна думка. "Вітаю" — більш загальна форма. Її вживають як універсальне привітання або замість слова "привіт". "Поздоровляю" використовується тоді, коли йдеться про конкретну подію: свято, День народження, здобуття перемоги чи інший успіх. Таким чином, форми "Вітаю з Новим роком!" та "Поздоровляю з Новим роком!" є абсолютно рівнозначними. Проте українська мова дарує нам ще одне особливо затишне й святкове слово — віншувати. Саме воно найкраще пасує до Різдва та Нового року. Тож ми можемо щиро повіншувати чи звіншувати одне одного у ці світлі дні.

Чому не варто казати "з наступаючим Новим роком"

Досить часто напередодні свят українці вживають суржикову фразу "з наступаючим Новим роком". Проте це — дослівна калька з російського "с наступающим", яка не є природною для української мови. Українською Новий рік не "наступає" — він приходить, наближається, гряде, от-от настане. Можна жартома сказати, що він "наступає старому року на п’яти", проте у вітанні така форма недоречна. Так само не варто підміняти російську кальку штучними замінниками — "прийдешнім", "майбутнім" чи іншими складними формами. Адже головна ознака свята — саме Новий рік. Слова на кшталт "прийдешній Новий рік" звучать так само дивно, як і "новий новий рік" або "прийдешній прийдешній рік" — тавтологічно і зайво. Українці здавна вітали одне одного без додаткових "уточнювальних" слів. Достатньо сказати просто й щиро: "З Новим роком!", "Щасливого Нового року!","Веселих свят і радісного Нового року!".

Як правильно вітатися на Різдво Христове

На Різдво Христове в українській мові існують особливі традиційні форми привітань, пов’язані з релігійним змістом свята. Такі вітанння не лише передають святкову радість, а й відображають віру й культуру нашого народу.

Традиційні різдвяні вітання: "Христос народився!" — класичне привітання, яке звучить у період Різдва; "Христос рождається!" — підкреслює сам процес народження й оновлення; "Христос ся рождає!" — ще один питомо український варіант.

На такі привітання традиційно відповідають: "Славімо Його!" або "Славіте Його!" — відповідь, що підсилює сенс і радість народження Христа.

Крім релігійних форм, можна також використовувати звичайні, але милозвучні побажання, наприклад: "З Різдвом Христовим!", "Щасливого Різдва!" або "Веселого Різдва!".

А ще у різдвяний час доречно бажати "Світлих свят" та "Мирного Різдва!", особливо зараз, коли для багатьох українців ці слова набувають особливого значення.

Як вітати одне одного на Водохреще

Водохреще завершує різдвяний цикл, і навіть це свято має свою унікальну формулу привітання-звітування, що підкреслює хрещення Ісуса Христа у ріці Йордан. Традиційне вітання звучить так: "Христос хрещається!". На що відповідають: "В ріці Йордані!". Це давня українська форма, яка не лише нагадує про подію Хрещення Господнього, а й несе в собі глибокий духовний зміст. Саме так наші предки віталися, коли зустрічалися біля освяченої води або поверталися з богослужіння. Окрім цього релігійного привітання, у цей день доречно бажати: "Світлого Водохреща!", "Чистої води й чистих помислів!", "Мирного й благословенного свята!". Такі вітання звучать природно, урочисто й по-українськи, підкреслюючи завершення святкового циклу та духовне оновлення, яке символізує Водохреще.

Спершу Різдво, потім Новий рік

Перехід на новоюліанський календар — святкування Різдва 25 грудня — не лише змінив дати, але й вплинув на логіку наших привітань, підкресливши незалежність української культурної традиції. Оскільки тепер Різдво настає до Нового року, це вимагає чіткішого порядку слів: спочатку вітаємо з Різдвом, а вже потім бажаємо щастя та успіхів у Новому році. Така послідовність звучить природно й гармонійно, адже підкреслює основне свято зимового циклу — народження Христа, а потім логічно переносить увагу на нові починання, які символізує Новий рік.  Наприклад: "Веселого Різдва та Щасливого Нового року!", "З Різдвом Христовим і добрим Новим роком!"

Завдяки дотриманню традиційних українських вітань ми не лише передаємо святкову радість, а й зберігаємо культурну спадщину. Простота, щирість і природність слів роблять наші побажання по-справжньому теплими та урочистими. Тому у ці зимові свята варто говорити від серця й по-українськи.