Барви рідного слова

Позбудься кальок — і твоя мова зазвучить по-новому!

Ніхто не застрахований від мовних помилок, навіть досвідчені філологи. Проте кожному під силу очистити своє щоденне мовлення від кальок та русизмів, які непомітно, але впевнено засмічують мову, перетворюючи її на суржик. У попередній статті ми почали знайомство з мовними кальками — явищами, що спотворюють нашу мову, роблять її менш виразною та руйнують її унікальність. Продовжуючи досліджувати барви рідного слова, ми заглибимося в ще одну групу поширених русизмів, які стали настільки звичними, що ми навіть не помічаємо їх у повсякденному мовленні.

Мистецтво, що говорить мовою віри: український іконопис

Запрошуємо до подорожі в дивовижний світ, де віра зустрічається з мистецтвом. Світ, де рука майстра створює не просто образи, а вікна у вічність. Серед багатьох традиційних українських ремесел, таких як вишивка, різьбярство чи гончарство, є одне, що стоїть осібно і сяє особливим, сакральним світлом — це іконопис. Іконопис постає як служіння, у якому поєдналися вікові традиції, духовні істини та національний світогляд. Українська ікона — це живий голос минулого, що продовжує говорити з нами сьогодні.

 

Барви рідного слова

Позбудься кальок — і твоя мова зазвучить по-новому!

Мова — це ДНК нації. Це те, що робить нас унікальними, об’єднує та ідентифікує. Проте, протягом століть перебування під гнітом Російської імперії, а потім і Радянського Союзу, наша мова зазнала значних змін, що вплинули на її чистоту. Ми продовжуємо досліджувати барви рідного слова, і сьогодні наша розмова про російські кальки в українській мові, яких нам треба позбуватися, щоб відродити її справжнє звучання.

Що таке калька і чим вона шкідлива?

Калька — це дослівний переклад з однієї мови на іншу. Це не просто запозичення слова, а копіювання його структури чи значення, що часто не відповідає нормам української мови. Замість використання питомих українських слів, калька може призводити до появи штучних конструкцій, що робить мовлення менш виразним і красивим. Зловживання кальками може призвести до втрати унікальних українських мовних форм і виразів, особливо якщо мова насичується запозиченнями з однієї мови. У деяких випадках кальки можуть бути незрозумілими для тих, хто не знайомий з мовою-оригіналом, що ускладнює спілкування.

Поширені росіянізми, яких потрібно позбутися

Щоб краще зрозуміти, як кальки шкодять нашій мові, розгляньмо конкретні приклади. Ми настільки звикли до них, що навіть не помічаємо, як вживаємо ці слова та вирази у повсякденному спілкуванні. Наша мета — не засудити, а допомогти розібратися і відродити справжнє багатство рідного слова. Це процес, що вимагає уваги та зусиль, але результат того вартий. Чиста, вільна від чужих впливів мова — це наша сила, наша гордість і фундамент нашої національної ідентичності.

"Приймати участь"

Один із найпоширеніших росіянізмів, що міцно вкоренився в українській мові, — це вираз "приймати участь". Ми часто чуємо його на телебаченні, радіо і навіть у офіційних документах. Проте, цей вираз — яскрава калька з російського "принимать участие". В українській мові для позначення цієї дії є чудові, питомі відповідники: "брати участь" або "взяти участь". Саме вони є правильними та відповідають нормам української мови. Наприклад:

• Замість "Приймаємо участь у змаганнях." — "Беремо участь у змаганнях."

• Замість "Він приймав участь у конференції." — "Він брав участь у конференції".

• Замість "Не приймай близько до серця." — "Не бери близько до серця".

Чому ж цей вираз так поширився? Ймовірно, через дослівний переклад та тривалий вплив російської мови. У російській мові дієслово "приймати" ("принимать") має ширше значення, тоді як в українській воно найчастіше вживається у значенні "отримувати", "брати", "впускати" тощо.

Запам'ятайте, що "брати участь" — це не просто правильний, а й єдиний правильний варіант в українській мові. Використовуючи його, ви не лише говорите грамотно, а й допомагаєте очистити нашу мову від зайвих запозичень.

"Користується популярністю"

Ще один яскравий приклад кальки, що засіла в українській мові "користується популярністю" Ми звикли говорити "цей співак користується популярністю" або "їхня продукція користується попитом", проте в українській мові слово "користуватися" має інше значення. "Користуватися" означає отримувати користь, використовувати щось для своєї мети. Ми користуємося телефоном, користуємося послугами, користуємося бібліотекою. Тобто, ми активно взаємодіємо з об'єктом, отримуючи з цього певну вигоду.

Коли ж ми говоримо про успіх або затребуваність, слід вживати питомі українські вирази, які передають це значення точніше і красивіше:

• Замість "він користується популярністю" — "він має популярність" або "він є популярним".
• Замість "цей товар користується попитом" — "цей товар має попит" або "цей товар є затребуваним".
• Замість "ідея користується успіхом" — "ідея має успіх" або "ідея успішна".

"Мати відношення"

Цей вираз — одна з найпоширеніших кальок, що міцно вкоренилися в нашій мові. Часто ми чуємо: "я не маю до цього відношення", "наші відношення покращилися", "це не має до тебе відношення". Але чи справді слово "відношення" тут доречне?В українській мові слово "відношення" використовується в науковій та математичній сфері. Наприклад, відношення сторін трикутника, відношення швидкостей або пропорція. У побутовій мові це слово майже не вживається, а якщо й вживається, то переважно як калька з російської.
Натомість, коли ми говоримо про взаємозв’язки між людьми, варто використовувати питомі українські відповідники:

• Замість "наші відношення покращилися" — "наші стосунки покращилися" або "ми стали краще спілкуватися".
• Замість "я не маю до цього відношення" — "я не причетний до цього", "я не маю до цього справи" або "це мене не стосується".
• Замість "його відношення до мене змінилося" — "його ставлення до мене змінилося".

Заміна цього слова — це не просто заміна одного синоніма іншим. Це повернення до логіки української мови, де кожне слово має своє чітке місце та значення. Звільняючи своє мовлення від подібних кальок, ми робимо його більш чистим, виразним і, що найголовніше, справді українським.

Як уникнути використання кальок?

Щоб уникнути використання кальок, слід дотримуватися кількох простих порад:

Збагачуйте свій словниковий запас. Читайте українську літературу, словники, переглядайте україномовні відео та слухайте аудіо.

Перевіряйте сумнівні вирази. Якщо ви не впевнені у правильності виразу, зверніться до словника або порадьтеся з мовними експертами.

Уникайте дослівного перекладу. Не перекладайте дослівно з російської мови, намагайтеся знайти відповідні українські вирази.

Звертайте увагу на контекст. Враховуйте контекст, в якому вживається слово або вираз, щоб вибрати найбільш відповідний варіант.

Практикуйтеся. Чим більше ви практикуєтесь у використанні української мови, тим легше вам буде уникати кальок.

Ми й надалі продовжуватимемо досліджувати барви рідного слова та розвінчувати поширені російські кальки. Долучайтеся до нашої розмови та відроджуймо красу української мови разом!

Мова кохання: як українські фразеологізми розкривають глибину почуттів

Кохання — це одне з найсильніших і найглибших почуттів, яке надихало поетів, письменників і митців протягом століть. Не дивно, що в українській мові існує безліч сталих виразів — фразеологізмів, які допомагають описати всі відтінки цього величного почуття. Фразеологізми про кохання – це більше, ніж просто слова, це своєрідний скарб нації, що крізь віки зберіг мудрість, гумор та уявлення наших предків про амурні справи. Від першої іскри симпатії до глибокої, зрілої любові – на кожен етап стосунків в українців знайдеться свій влучний вислів. Давайте поринемо у цей дивовижний світ і дізнаємось, що ж означають найцікавіші з них.

 

Тисячолітня традиція бортництва в Україні

У глибині густих українських лісів, далеко від метушні сучасних міст, живе і дихає давнє ремесло, оповите таємницями та ароматом дикого меду – бортництво. За збором меду криється самобутня форма лісового бджільництва — гармонійне співіснування людини та бджоли, що сягає корінням у тисячолітню історію нашого народу. Бортництво – це справжнє мистецтво, яке сьогодні переживає своє відродження, привертаючи увагу не лише поціновувачів натуральних продуктів, а й усіх, хто прагне доторкнутися до живої спадщини предків.

Історія появи українських фразеологізмів

Українська мова багата на образні вислови, які ми часто вживаємо, навіть не замислюючись про їхнє походження. Фразеологізми виникали протягом століть як віддзеркалення побуту, традицій, вірувань і життєвого досвіду наших предків. Кожен з них приховує цілу історію – іноді побутову, іноді біблійну або міфологічну, а подекуди й гумористичну. Розуміючи значення та етимологію фразеологізмів, ми глибше розуміємо культуру народу, його ментальність та світогляд.

У цій статті спробуємо зазирнути в минуле та з’ясувати, як народжувалися найцікавіші українські фразеологізми, що вони означають та яке місце займають у нашій мові сьогодні.

Чарівність лози - українське ремесло крізь століття

Україна здавна славиться своїми народними ремеслами, і серед них особливе місце посідає лозоплетіння. Лозоплетіння — одне з найдавніших ремесел, яке збереглося в українській культурі до наших днів. У руках вмілого майстра звичайна лоза перетворюється на кошики, меблі, декоративні вироби, а в сучасному контексті — навіть на витвори сучасного мистецтва. Це ремесло потребує не лише фізичної вправності, а й великого терпіння, естетичного чуття та любові до природи. Воно є живим свідченням глибокого зв'язку українців з рідною землею, адже кожен виріб несе в собі тепло сонячних променів та енергію води, що живили лозу. Поєднуючи вікові традиції з новаторськими ідеями, сучасні майстри дарують цьому прадавньому мистецтву нове життя, роблячи його актуальним і бажаним у наш час.

Колоритні лайливі фразеологізми української мови

Українська мова дивує не тільки своєю милозвучністю та ніжністю, а й влучними, гострими висловами, що викликають водночас і сміх, і гріх. Особливе місце в цьому мовному багатстві посідає українська лайка. Це не просто виверження емоцій, а цілий пласт культури, насичений фразеологізмами, метафорами й іронією, що сягають корінням у давні вірування, обряди та повсякденне життя наших предків. Саме тому українські лайливі вислови є невід'ємною частиною національного колориту, відображаючи гострий розум та спостережливість народу. Сьогодні ми зануримося у світ цих яскравих українських фразеологізмів, відкриємо для себе несподівані грані української мови, її експресивність та неповторний гумор, що проявляються навіть у таких, на перший погляд, не завжди "чемних" висловах.

Гутництво в Україні — ремесло вогню, скла і традиції

Українська культура — це безмежне море традицій, мистецтва та народної мудрості, яке живе у вишивці, ткацтві, різьбленні, писанкарстві — й у багатьох інших ремеслах, якими споконвіку славився наш народ. Сьогодні, продовжуючи знайомство з цими надбаннями, ми звертаємося до ще одного унікального ремесла, що поєднало у собі силу природи та людської уяви, — до гутництва. Це давнє мистецтво виготовлення скла, яке бере свій початок ще з доби середньовіччя і зачаровує своєю прозорою магією до сьогодні. У цій розповіді ми зануримось у світ, де пісок і вогонь народжують красу, а людські руки — оживляють скло. Познайомимось із його історією, технологіями, символікою та сучасним відродженням. Запрошуємо вас у мандрівку скляними стежками української традиції, де кожна іскра — це пам’ять, а кожен виріб — частинка нашої культурної ДНК.

Обираймо мудрість поколінь, а не чужі слова: українські фразеологізми для щоденного спілкування

Мова — це не лише засіб спілкування. Мова — це серце нації. Вона несе в собі пам’ять поколінь, національну гідність і спосіб мислення. Особливо сьогодні, коли українці усвідомлено відкидають російські наративи, очищення мови стає не просто трендом, а культурною потребою.  На жаль, у щоденному спілкуванні ми часто чуємо фразеологізми, що є прямим наслідком тривалого російського впливу та цілеспрямованої русифікації української мови в радянський період. Ці сталі вирази, які міцно вкоренилися в нашому мовленні, нерідко є просто перекладом російських аналогів, а не органічними утвореннями української мови. Та українська має багатющий арсенал власних фразеологізмів, які не тільки звучать природніше, а й містять у собі національну образність, гумор і світогляд. Українські фразеологізми з'явилися з народної творчості: казок, пісень, приповідок, ремісничих і аграрних традицій. У них — дух степів і лісів, пічної теплоти та сільської мудрості. Їх творили наші прадіди, спостерігаючи за життям, природою, людськими характерами. Саме тому вони часто містять метафори з повсякдення: образи свійських тварин, природних явищ, родинних стосунків, давніх ремесел. Ці образи є зрозумілими й близькими кожному українцеві, додаючи особливої теплоти й щирості нашому мовленню.

 

Збережені в поколіннях: скарбниця ремесел України

«Допоки пишуть писанки, – доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться».

Наша мандрівка у чарівний світ українських ремесел сьогодні буде присвячена особливому виду народного мистецтва – писанкарству. Писанкарство — це традиційне українське ремесло розписування яєць, що має тисячолітню історію. Його витоки сягають дохристиянських часів, коли яйце вважалося символом сонця, зародження життя і Всесвіту. Згодом ця традиція інтегрувалася в християнську обрядовість, і писанка стала невід’ємною частиною великодніх свят. Вона не просто окраса великоднього кошика, а сакральний символ, що уособлює глибоку народну мудрість, любов до природи, повагу до життя та віру в добро. Протягом століть писанкарство передавалося з покоління в покоління, збагачуючись новими символами, техніками та регіональними особливостями. Кожен куточок України вносив свої неповторні мотиви та колористику, створюючи неймовірне розмаїття писанкових візерунків. Тож давайте разом поринемо у цей дивовижний світ кольорів та символів, щоб розкрити таємниці давнього ремесла, дізнатися про різноманіття технік, значення кожного візерунка та відчути неперевершену красу української писанки!

 

Українські фразеологізми: палітра почуттів та емоцій

Бібліотека-філія №49 продовжує свою подорож у дивовижний світ українських фразеологізмів. Минулого разу ми говорили про те, що українська мова – це невичерпне джерело мудрості, історії та культури народу, а фразеологізми є одним із найцінніших її скарбів. Ми з'ясували, що ці сталі вислови не тільки збагачують наше мовлення, роблячи його більш яскравим та образним, але й допомагають нам краще розуміти історію та культуру свого народу. Сьогодні пропонуємо заглибитися в особливу категорію фразеологізмів, а саме тих, що відображають наші почуття та емоції. Адже саме емоції роблять наше життя яскравим та насиченим, а мова допомагає нам їх виражати. Тож, давайте разом відкриємо для себе цей емоційний світ українських фразеологізмів!

Збережені в поколіннях: скарбниця ремесел України

 Українська національна іграшка

Традиція створення іграшки живе в українській культурі споконвіку, сягаючи своїм корінням у глибоку давнину. Іграшка для українців – це не просто забавка, це відображення історії, культури та традицій народу, втілене в простих та водночас глибоко символічних формах. Українська іграшка виконує не тільки розважальну функцію, але й відіграє значну роль у вихованні та розвитку дитини. Граючись з іграшками, діти пізнають світ, вчаться спілкуватися, розвивають свою фантазію та творчі здібності. Іграшка допомагає дитині зрозуміти своє місце в культурі, відчути зв'язок з минулим та традиціями свого народу. З покоління в покоління передавалися секрети майстерності виготовлення іграшок, зберігаючи автентичні техніки та орнаменти. Кожен регіон України має свої особливості у виготовленні іграшок, використовуючи місцеві матеріали та створюючи неповторні образи. Тож давайте разом поринемо у дивовижний світ української іграшки, дізнаємося про їхні символічні значення та техніки виготовлення, а також відчуємо зв'язок з минулим та традиціями нашого народу.

 Фразеологізми в українській мові: скарб і душа народу

Українська мова – це невичерпне джерело мудрості, історії та культури народу. Її багатство вражає, а одним із найцінніших скарбів є фразеологізми. Ці колоритні та образні вислови є віддзеркаленням душі народу, його менталітету, традицій та досвіду, що передається з покоління в покоління. Фразеологізм – це народна фраза, яка прижилася в побуті людей та пояснює ту чи іншу подію, явище, дію, певне поєднання низки слів, які разом мають глибокий зміст, а окремо не мають особливого значення. Вони не тільки збагачують наше мовлення, роблячи його більш яскравим та образним, але й допомагають нам краще розуміти історію та культуру свого народу. Саме тому, дослідження фразеологізмів є надзвичайно важливим та актуальним завданням.

Збережені в поколіннях: скарбниця ремесел України

Україна – це країна з багатою культурною спадщиною, де народні звичаї та традиції є невід'ємною частиною ідентичності. Серед цього багатства особливе місце посідають народні ремесла, які, незважаючи на стрімкий розвиток сучасних технологій, не тільки збереглися, але й продовжують жити та розвиватися. Це не просто відгомін минулого, а жива історія, що передається з рук в руки, від серця до серця, від покоління до покоління, формуючи нашу автентичність. Різноманітність та краса українських ремесел вражають уяву. Вироби з дерева, глини, металу та багатьох інших матеріалів, вишивка, плетіння, ковальство, різьблення по дереву – це лише невелика частина того багатства, що формує неповторний колорит української культури. Саме в цих ремеслах живе душа України, і наш обов'язок – зберегти її для нащадків.