Мистецтво, що говорить мовою віри: український іконопис

Запрошуємо до подорожі в дивовижний світ, де віра зустрічається з мистецтвом. Світ, де рука майстра створює не просто образи, а вікна у вічність. Серед багатьох традиційних українських ремесел, таких як вишивка, різьбярство чи гончарство, є одне, що стоїть осібно і сяє особливим, сакральним світлом — це іконопис. Іконопис постає як служіння, у якому поєдналися вікові традиції, духовні істини та національний світогляд. Українська ікона — це живий голос минулого, що продовжує говорити з нами сьогодні.

 

Барви рідного слова

Позбудься кальок — і твоя мова зазвучить по-новому!

Мова — це ДНК нації. Це те, що робить нас унікальними, об’єднує та ідентифікує. Проте, протягом століть перебування під гнітом Російської імперії, а потім і Радянського Союзу, наша мова зазнала значних змін, що вплинули на її чистоту. Ми продовжуємо досліджувати барви рідного слова, і сьогодні наша розмова про російські кальки в українській мові, яких нам треба позбуватися, щоб відродити її справжнє звучання.

Що таке калька і чим вона шкідлива?

Калька — це дослівний переклад з однієї мови на іншу. Це не просто запозичення слова, а копіювання його структури чи значення, що часто не відповідає нормам української мови. Замість використання питомих українських слів, калька може призводити до появи штучних конструкцій, що робить мовлення менш виразним і красивим. Зловживання кальками може призвести до втрати унікальних українських мовних форм і виразів, особливо якщо мова насичується запозиченнями з однієї мови. У деяких випадках кальки можуть бути незрозумілими для тих, хто не знайомий з мовою-оригіналом, що ускладнює спілкування.

Поширені росіянізми, яких потрібно позбутися

Щоб краще зрозуміти, як кальки шкодять нашій мові, розгляньмо конкретні приклади. Ми настільки звикли до них, що навіть не помічаємо, як вживаємо ці слова та вирази у повсякденному спілкуванні. Наша мета — не засудити, а допомогти розібратися і відродити справжнє багатство рідного слова. Це процес, що вимагає уваги та зусиль, але результат того вартий. Чиста, вільна від чужих впливів мова — це наша сила, наша гордість і фундамент нашої національної ідентичності.

"Приймати участь"

Один із найпоширеніших росіянізмів, що міцно вкоренився в українській мові, — це вираз "приймати участь". Ми часто чуємо його на телебаченні, радіо і навіть у офіційних документах. Проте, цей вираз — яскрава калька з російського "принимать участие". В українській мові для позначення цієї дії є чудові, питомі відповідники: "брати участь" або "взяти участь". Саме вони є правильними та відповідають нормам української мови. Наприклад:

• Замість "Приймаємо участь у змаганнях." — "Беремо участь у змаганнях."

• Замість "Він приймав участь у конференції." — "Він брав участь у конференції".

• Замість "Не приймай близько до серця." — "Не бери близько до серця".

Чому ж цей вираз так поширився? Ймовірно, через дослівний переклад та тривалий вплив російської мови. У російській мові дієслово "приймати" ("принимать") має ширше значення, тоді як в українській воно найчастіше вживається у значенні "отримувати", "брати", "впускати" тощо.

Запам'ятайте, що "брати участь" — це не просто правильний, а й єдиний правильний варіант в українській мові. Використовуючи його, ви не лише говорите грамотно, а й допомагаєте очистити нашу мову від зайвих запозичень.

"Користується популярністю"

Ще один яскравий приклад кальки, що засіла в українській мові "користується популярністю" Ми звикли говорити "цей співак користується популярністю" або "їхня продукція користується попитом", проте в українській мові слово "користуватися" має інше значення. "Користуватися" означає отримувати користь, використовувати щось для своєї мети. Ми користуємося телефоном, користуємося послугами, користуємося бібліотекою. Тобто, ми активно взаємодіємо з об'єктом, отримуючи з цього певну вигоду.

Коли ж ми говоримо про успіх або затребуваність, слід вживати питомі українські вирази, які передають це значення точніше і красивіше:

• Замість "він користується популярністю" — "він має популярність" або "він є популярним".
• Замість "цей товар користується попитом" — "цей товар має попит" або "цей товар є затребуваним".
• Замість "ідея користується успіхом" — "ідея має успіх" або "ідея успішна".

"Мати відношення"

Цей вираз — одна з найпоширеніших кальок, що міцно вкоренилися в нашій мові. Часто ми чуємо: "я не маю до цього відношення", "наші відношення покращилися", "це не має до тебе відношення". Але чи справді слово "відношення" тут доречне?В українській мові слово "відношення" використовується в науковій та математичній сфері. Наприклад, відношення сторін трикутника, відношення швидкостей або пропорція. У побутовій мові це слово майже не вживається, а якщо й вживається, то переважно як калька з російської.
Натомість, коли ми говоримо про взаємозв’язки між людьми, варто використовувати питомі українські відповідники:

• Замість "наші відношення покращилися" — "наші стосунки покращилися" або "ми стали краще спілкуватися".
• Замість "я не маю до цього відношення" — "я не причетний до цього", "я не маю до цього справи" або "це мене не стосується".
• Замість "його відношення до мене змінилося" — "його ставлення до мене змінилося".

Заміна цього слова — це не просто заміна одного синоніма іншим. Це повернення до логіки української мови, де кожне слово має своє чітке місце та значення. Звільняючи своє мовлення від подібних кальок, ми робимо його більш чистим, виразним і, що найголовніше, справді українським.

Як уникнути використання кальок?

Щоб уникнути використання кальок, слід дотримуватися кількох простих порад:

Збагачуйте свій словниковий запас. Читайте українську літературу, словники, переглядайте україномовні відео та слухайте аудіо.

Перевіряйте сумнівні вирази. Якщо ви не впевнені у правильності виразу, зверніться до словника або порадьтеся з мовними експертами.

Уникайте дослівного перекладу. Не перекладайте дослівно з російської мови, намагайтеся знайти відповідні українські вирази.

Звертайте увагу на контекст. Враховуйте контекст, в якому вживається слово або вираз, щоб вибрати найбільш відповідний варіант.

Практикуйтеся. Чим більше ви практикуєтесь у використанні української мови, тим легше вам буде уникати кальок.

Ми й надалі продовжуватимемо досліджувати барви рідного слова та розвінчувати поширені російські кальки. Долучайтеся до нашої розмови та відроджуймо красу української мови разом!

Мова кохання: як українські фразеологізми розкривають глибину почуттів

Кохання — це одне з найсильніших і найглибших почуттів, яке надихало поетів, письменників і митців протягом століть. Не дивно, що в українській мові існує безліч сталих виразів — фразеологізмів, які допомагають описати всі відтінки цього величного почуття. Фразеологізми про кохання – це більше, ніж просто слова, це своєрідний скарб нації, що крізь віки зберіг мудрість, гумор та уявлення наших предків про амурні справи. Від першої іскри симпатії до глибокої, зрілої любові – на кожен етап стосунків в українців знайдеться свій влучний вислів. Давайте поринемо у цей дивовижний світ і дізнаємось, що ж означають найцікавіші з них.

 

Тисячолітня традиція бортництва в Україні

У глибині густих українських лісів, далеко від метушні сучасних міст, живе і дихає давнє ремесло, оповите таємницями та ароматом дикого меду – бортництво. За збором меду криється самобутня форма лісового бджільництва — гармонійне співіснування людини та бджоли, що сягає корінням у тисячолітню історію нашого народу. Бортництво – це справжнє мистецтво, яке сьогодні переживає своє відродження, привертаючи увагу не лише поціновувачів натуральних продуктів, а й усіх, хто прагне доторкнутися до живої спадщини предків.

Історія появи українських фразеологізмів

Українська мова багата на образні вислови, які ми часто вживаємо, навіть не замислюючись про їхнє походження. Фразеологізми виникали протягом століть як віддзеркалення побуту, традицій, вірувань і життєвого досвіду наших предків. Кожен з них приховує цілу історію – іноді побутову, іноді біблійну або міфологічну, а подекуди й гумористичну. Розуміючи значення та етимологію фразеологізмів, ми глибше розуміємо культуру народу, його ментальність та світогляд.

У цій статті спробуємо зазирнути в минуле та з’ясувати, як народжувалися найцікавіші українські фразеологізми, що вони означають та яке місце займають у нашій мові сьогодні.

Чарівність лози - українське ремесло крізь століття

Україна здавна славиться своїми народними ремеслами, і серед них особливе місце посідає лозоплетіння. Лозоплетіння — одне з найдавніших ремесел, яке збереглося в українській культурі до наших днів. У руках вмілого майстра звичайна лоза перетворюється на кошики, меблі, декоративні вироби, а в сучасному контексті — навіть на витвори сучасного мистецтва. Це ремесло потребує не лише фізичної вправності, а й великого терпіння, естетичного чуття та любові до природи. Воно є живим свідченням глибокого зв'язку українців з рідною землею, адже кожен виріб несе в собі тепло сонячних променів та енергію води, що живили лозу. Поєднуючи вікові традиції з новаторськими ідеями, сучасні майстри дарують цьому прадавньому мистецтву нове життя, роблячи його актуальним і бажаним у наш час.

Колоритні лайливі фразеологізми української мови

Українська мова дивує не тільки своєю милозвучністю та ніжністю, а й влучними, гострими висловами, що викликають водночас і сміх, і гріх. Особливе місце в цьому мовному багатстві посідає українська лайка. Це не просто виверження емоцій, а цілий пласт культури, насичений фразеологізмами, метафорами й іронією, що сягають корінням у давні вірування, обряди та повсякденне життя наших предків. Саме тому українські лайливі вислови є невід'ємною частиною національного колориту, відображаючи гострий розум та спостережливість народу. Сьогодні ми зануримося у світ цих яскравих українських фразеологізмів, відкриємо для себе несподівані грані української мови, її експресивність та неповторний гумор, що проявляються навіть у таких, на перший погляд, не завжди "чемних" висловах.