‎«Мир это книга, и тот, кто не путешествует, читает только одну страницу!!!» (Св. Августин)

понедельник, 9 февраля 2015 г.

Вилкове – «Українська Венеція»

             Нет денег на Венецию? Добро пожаловать в украинское Вилково! ФОТО

Ви знаєте, що в України є своя Венеція? Не настільки славетна архітектурою та мистецтвом, але визначна своєю природою та красою. Отже зверніть увагу на місто Вилкове, що в Одеській області Кілійського району. Вилкове є найпівденнішим населеним пунктом України серед тих, що розташовані вздовж західного узбережжя Чорного моря. Знаходиться на крайньому півдні історичної області Бесарабія, на ріці Дунай.

«Українська Венеція» - це гордий титул невеличкого українського містечка. Чому так? Та тому що місто Вилкове – місто на воді, замість асфальту тут вода, замість автомобілів – човни. Це місто риби, вина та птахів. Щоб жити в такому місці необхідно по – справжньому його любити і бути трудолюбивим і витривалим. Жителі міста запевняють, що це ідеальний відпочинок. То може перевіримо?

         

 Вилково_1
Вилкове спочатку мало назву Липованське і засноване у 1746 році, а, власне, містом стає у 1762 році. Його творцями були російські старообрядці. Кажуть, що люди тут живуть до ста років. Титанічна праця тисяч втікачів-старовірів підняла це місто над водами дунайської заплави. У Вилковому, на березі Дунаю, стоїть пам’ятник Івану Липованину – це пам’ять про перших поселенців, які в середині 18 століття заснували у дельті Дунаю поселення. Місто дуже багатонаціональне, не зважаючи на його не велику чисельність населення, тут ужились українці, росіяни, греки, гагаузи, німці і болгари! Оце так вінігрет!


У самому центрі містечка стоїть старообрядницький Храм Різдва Пресвятої Богородиці, 1854-57 рр. У 1962 р. храм був закритий, в 1980 р. частина будівлі згоріла. У 1990-х рр. почалося відродження церкви. Дзвіниця заввишки 32 м, з якої відкривається чудова панорама міста, річки і каналів.

        Вилково_7


Вилкове відоме також Дунайським біосферним заповідником. Рішенням ЮНЕСКО від 2 лютого 1999 р. на базі заповідника «Дунайські плавні» створено єдиний міжнародний білатеральний Румунсько-Український біосферний заповідник. Площа заповідника – 464,03 квадратних кілометри. Територія заповідника охоплює острови дельти вниз та вгору за течією Дунаю, озера дельти та двокілометрову смугу морської акваторії вздовж узбережжя ріки. Заповідник дуже багатий на тварин, зокрема птахів. Тут можна побачити: чимало чапель, тисячі лебедів-шипунів, десятки тисяч перелітних качок і бакланів, можливо навіть кучерявого пелікана, орлана-білохвоста чи тюленя-монаха. Поміж 40 видами ссавців – 14 занесено до Червоної книги України.


 


 Подорож до Вилкового – це мандрівка у світ, де зупинився час – для місцевих мешканців його, здається, і не існує зовсім. Вони вдягнені у староруські сорочки навипуск під пасочок і говорять так, як розмовляли на Русі три сторіччя потому. Місцеві жителі хоч і сповідують сувору мораль, при цьому дуже доброзичливі і гостинні. Вас обов'язково нагодують юшкою з трьох видів свіжої риби і напоять місцевим вином з унікального винограду "новак" – ніде більше немає такого сорту, щоб зростав на мулі та воді. Туристам пропонують екскурсії на катері Дунаєм, під час яких можна  помилуватися мальовничою природою Дунайського біосферного заповідника. Тут можна отримати заряд бадьорості та здоров'я, випивши чашечку – іншу запашного трав'яного чаю з медом.


 Кожен турист, який тут побував просто зобов’язаний сфотографуватися біля металевого знаку «0 км», який встановлений у місці впадіння Дунаю у Чорне море. Якщо в нуль пролізти, по місцевих звичаях, усі бажання виконаються. Це місто – вода, природа, риба, птахи та просто відпочинок.

         нулевой километр

Мандруйте рідною країною і відкривайте для себе унікальні куточки України.


Комментариев нет:

Отправить комментарий