Барви рідного слова
Словничок степового діалекту
Мов пустеля неоглядна,
Степ пожовклий восени.
Мов пісок, рудіють трави,
Не шумлять уже вони.
Олександр Олесь
Сьогодні ми поговоримо про найбільший за територією поширення і найпізніший за часом формування степовий говір. Степовий охоплює велику територію півдня України. Він активно формувався впродовж 17-19 століть на середньонаддніпрянській і слобожанській діалектичній основі. У той час південь України заселявся звідусіль: з інших українських земель, із-за кордону. Тому мовлення постійно асимілювалося, а його стрижень, ( науковці його називають діалектною нормою) формувався за певними закономірностями, відмінними від інших. У різний час зазнав впливу російських, болгарських, молдавських, частково — сербських, грецьких, німецьких говірок. Зараз цей говір поширений в південних районах Кіровоградщини, Дніпропетровщини, Миколаївщини та Одещини, а також у Запорізькій, Донецькій та Херсонській областях. У складі степового говору виділяють говірки: східностепові, західностепові, південнобесарабські. Проте ви пам'ятаєте, що ми розглядаємо найхарактерніші ознаки діалекту.
