Феєрія мандрів

 

Українські фразеологізми: палітра почуттів та емоцій

Бібліотека-філія №49 продовжує свою подорож у дивовижний світ українських фразеологізмів. Минулого разу ми говорили про те, що українська мова – це невичерпне джерело мудрості, історії та культури народу, а фразеологізми є одним із найцінніших її скарбів. Ми з'ясували, що ці сталі вислови не тільки збагачують наше мовлення, роблячи його більш яскравим та образним, але й допомагають нам краще розуміти історію та культуру свого народу. Сьогодні пропонуємо заглибитися в особливу категорію фразеологізмів, а саме тих, що відображають наші почуття та емоції. Адже саме емоції роблять наше життя яскравим та насиченим, а мова допомагає нам їх виражати. Тож, давайте разом відкриємо для себе цей емоційний світ українських фразеологізмів!

Фразеологізми, що описують емоції та почуття, відіграють особливу роль в українській мові. Їхня сила полягає в образності: вони не просто називають емоцію, а створюють яскраву картину, використовуючи метафори, порівняння та інші тропи. Ці вирази мають сильну емоційну забарвленість, дозволяючи передати не лише саму суть почуття, але й його інтенсивність. Крім того, фразеологізми про емоції мають культурну обумовленість. Вони відображають національні особливості сприйняття емоцій, традиції та вірування народу.

Фразеологізми радості та щастя

Радість – це одна з найяскравіших емоцій, яку передають численні фразеологічні звороти. Українська мова має безліч фразеологізмів, що відображають різні відтінки радості: від тихої втіхи до бурхливого захвату. Ось декілька прикладів. 

"На сьомому небі" вживають, коли говорять про безмежне щастя. 

"Не чути землі під собою" - перебувати в піднесеному настрої, схвильованому стані від чогось радісного. 

"Аж братися за живіт" - дуже сміятися, реготати. 

Фразеологізми смутку та печалі

Смуток і журба також знаходять своє відображення у фразеології, адже ці почуття є невід'ємною частиною людського досвіду. Українська мова майстерно передає їхні відтінки через стійкі вирази, що збагачують наше мовлення. 

"Серце розривається" – переживати глибокий душевний біль. 

"Опустити руки" – втратити надію, зневіритися. 

"Світ немилий" – втратити інтерес до всього через глибоку журбу. 

"Як у воду опущений" – почуватися засмученим, пригніченим. 

"Гіркі сльози лити" - означає сильно сумувати, плакати.

Фразеологізми гніву та роздратування

Роздратування, обурення і гнів також часто виражаються за допомогою фразеологізмів. "Метати громи й блискавки" - цей фразеологізм означає виражати гнів, обурення, незадоволення, сердито дивитися. 

"Вийти з себе" - фразеологізм означає втратити контроль над собою, розлютитися.

Фразеологізми здивування та захоплення

Здивування, подив і захоплення можуть передаватися через такі вирази. 

"Як сніг на голову" – про щось несподіване, що застало зненацька. 

"Роззявити рота" – настільки здивуватися, що не знайти слів. 

"Забрати мову"– несподівано втратити здатність говорити через подив.

Фразеологізми страху та тривоги

"Мурашки по спині бігають" – відчувати сильний страх або хвилювання. 

"Холоне кров у жилах" – настільки злякатися, що здається, ніби життя зупинилося.

"Душа в п’яти пішла" – несподівано відчути сильний переляк. 

Ці фразеологізми не лише збагачують нашу мову, але й допомагають краще зрозуміти та виразити складний емоційний стан.

Фразеологізми в літературній спадщині України

Українські письменники майстерно використовували фразеологізми, щоб збагатити свої твори, зробити їх більш яскравими та емоційними, а мовлення більш живим і наближеним до народної розмовної традиції. Вони не лише використовували вже відомі народні вислови, але й створювали власні,  які стали невід'ємною частиною української літератури.

Тарас Шевченко у своїх творах часто використовував фразеологізми, які передають почуття смутку та болю. У поемі "Катерина" є рядки:

"Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люди,

Роблять лихо з вами."

У цьому уривку вислів "робити лихо" означає завдавати страждань, що підсилює трагічність долі головної героїні.

Іван Нечуй-Левицький у повісті "Кайдашева сім’я" майстерно передає конфлікти між героями через фразеологізми: "Метала громи й блискавки на всю хату", – так описано гнів Кайдашихи, що робить її образ більш яскравим.

Михайло Коцюбинський у повісті "Fata Morgana" передає стан крайнього гніву, коли людина втрачає контроль над собою: "Він так розлютився, що, здається, зовсім вийшов з себе"

Ольга Кобилянська у повісті "Царівна" змальовує внутрішній світ героїні за допомогою вислову: "Світ немилий", передаючи її відчуття глибокої журби.

Ці письменники, а також багато інших, використовували фразеологізми як потужний засіб виразності, що дозволяв їм створювати неповторні літературні шедеври.

Пропонуємо вам випробувати свої сили та розгадати цікаві ребуси, присвячені емоціям і почуттям.