Феєрія мандрів

 

Тисячолітня традиція бортництва в Україні

У глибині густих українських лісів, далеко від метушні сучасних міст, живе і дихає давнє ремесло, оповите таємницями та ароматом дикого меду – бортництво. За збором меду криється самобутня форма лісового бджільництва — гармонійне співіснування людини та бджоли, що сягає корінням у тисячолітню історію нашого народу. Бортництво – це справжнє мистецтво, яке сьогодні переживає своє відродження, привертаючи увагу не лише поціновувачів натуральних продуктів, а й усіх, хто прагне доторкнутися до живої спадщини предків.

Таємниці ремесла

Дбайливе ставлення до бджіл стало одним із перших проявів екологічної свідомості людини. Саме тоді виникли і вірування, пов’язані з цими комахами. До сьогодні бджолу з повагою називають «Божою мухою», адже, за легендою, «пчоли» постали з чола самого Бога. Бортники вважалися носіями магічних знань, використовували спеціальні молитви та замовляння для захисту бджіл та забезпечення гарного врожаю меду. У народі казали, що бджоли не терплять брехні та злості, тому бортник мусив бути людиною правдивою та чистою думками. Фольклор зберіг чимало колядок, щедрівок та обрядових пісень, присвячених бортникам, адже їхній мед вважався святим продуктом, обов’язковим на різдвяному та весільному столі. Ці люди користувалися великою повагою у громаді, бо могли розповісти про стан лісу, погоду, поведінку звірів і птахів. Вважалося, що бортник розуміє мову лісу й бджіл. У наші дні бортництво переросло межі простого ремесла і стало своєрідною наукою про природу та її закони.

Де і як народилося бортництво

Історично бортництво було поширене на значній території України, особливо в лісистих регіонах. Найбільше славились бортники Полісся, зокрема сучасних Рівненської та Житомирської областей, а також Чернігівщини та Полтавщини. Виникнення бортництва сягає сивої давнини. Цікаво, що у багатьох поліських селах збереглися старі бортьові дерева з вирізаними власницькими знаками – своєрідними гербами родин бортників, які передавалися у спадок. Деякі з них існують понад 200-300 років.

Перші мисливці за медом здобували його жорстоким способом: виганяли бджіл димом або спалювали всю бджолину родину, щоб забрати стільники. Згодом почали самостійно готувати дупла в деревах для заселення бджолиних роїв, що й стало початком класичного бортництва. Розквіт промислу припав на часи Київської Русі та Середньовіччя, коли мед та віск були не лише цінними продуктами харчування, але й стратегічним товаром. Їх використовували як данину та експортували, що приносило значні прибутки державі. Суворі закони тих часів передбачали значне покарання за  крадіжку меду, що підкреслює високий статус цього промислу.

Особливості промислу

Бортництво починається з того, що бортник шукає у лісі відповідне дерево, найчастіше сосну або дуб, де вже є дупло, або ж сам видовбує його спеціальними інструментами – бортьовою сокирою чи лемешем. Таке дупло, яке називається борть, завжди роблять високо – на 5-12 метрах від землі. Це потрібно для того, щоб бджоли були у безпеці від звірів та сторонніх людей. Коли борть готова, бортник або чекає, поки туди самі поселяться дикі бджоли, або навесні підсаджує спійманий рій. Усередині борть облаштовують спеціальними дерев’яними хрестовинами – тонкими рейками, на яких бджоли зручно будують свої стільники. Протягом року бортники майже не втручаються у життя бджолиної родини. Вони можуть раз або кілька разів на рік оглянути борть, перевірити, чи немає сміття або шкідників, і при потребі почистити її. Найважливішим правилом бортництва завжди було залишати бджолам достатньо меду, щоб вони пережили зиму, адже без нього сім’я загине. Коли приходить час збору меду, бортник обережно підіймається до бортьові, використовуючи лазівку – мотузку з петлями, якою він обв’язує тіло для зручності. Щоб заспокоїти бджіл, він використовує димар, пускаючи всередину трохи диму. Потім дбайливо виймає частину стільників із медом, стараючись нічого не зруйнувати, щоб бджоли могли і далі жити у своїй борті.

Цілющі властивості

Бортний мед – унікальний за своїми властивостями продукт, що містить не лише мед, а й пергу, прополіс та частинки воску, що значно підвищує його цілющі властивості. Він відрізняється густою консистенцією, насиченим лісовим ароматом та терпким смаком з легкою гірчинкою. Його здавна використовували не лише як ласощі, а й як сильнодіючий природний антибіотик. Він допомагає при застудах, запаленнях, хворобах шлунка, додає сили після виснаження. Особливо цінують бортний мед за його здатність зміцнювати імунітет та очищати кров, ложка такого меду щодня може продовжити життя.

Бортництво сьогодні

З розвитком рамкового бджільництва та масовою вирубкою лісів у XIX-XX століттях бортництво почало занепадати і опинилося на межі зникнення. Проте, завдяки ентузіазму небагатьох родин, які з покоління в покоління передавали свої знання, цей унікальний промисел вдалося зберегти. У 2018 році бортництво було внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що стало важливим кроком на шляху до його збереження. Попри всі виклики, бортництво продовжує жити. Ця  унікальна культурна спадщина є важливим елементом екосистеми, адже дикі бджоли відіграють ключову роль у запиленні рослин. Відродження бортництва – це не лише повернення до витоків, а й крок до гармонійного співіснування людини та природи.

Традиційно пропонуємо спробувати свої сили і продемонструвати знання, взявши участь  у вікторині "Таємниці бортництва в Україні".