Феєрія мандрів

 

Вишиванка: мова твого краю

Сакральні таємниці слобожанської вишиванки

Як ви вже знаєте з попередніх розповідей вишиванка – це не просто одяг, а особлива сорочка з вишивкою. Вона вважається найстарішим елементом українського національного костюма і має дуже важливе значення для української культури і народу. Мистецтво вишивать вишиванки передавалося з покоління в покоління, як частина національної спадщини. Вона зберігає в собі традиції вишивання, які мають вікову історію та відображають унікальність кожного регіону та села. В результаті, за багато років, по всій території України виникло безліч технік і стилів, властивих окремим регіонам. Нижче ми ознайомимось з особливостями вишивки які притаманні Слобожанщині.

Чим особлива слобожанська вишиванка

Слобожанщина – історико-культурний регіон на сході України, що охоплює частини Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей. Цей край здавна славився своїми вільними людьми, багатою історією, самобутньою культурою та мальовничою природою. Для вишивки Слобожанщини, де в наслідок історичних обставин відобразилися загальні риси багатьох регіонів України, найголовнішою ознакою є оздоблення вишиванки рельєфною вишивкою з використанням товстої грубої нитки. Це особлива технологія, яка дозволяє створювати рельєфне та об'ємне зображення, самі ж сорочки шилися і грубого лляного домотканого полотна.

Стоячі або виложисті комірці на вишиванці ще одна особливість цього регіону, які були присутні як на чоловічих, так і на жіночих сорочках. Обов’язковим моментом, буле оздоблення цих деталей вишитими візерунками. А ще регіональну своєрідність становили так звані стрілкові сорочки, назва яких походить від «стрілки» — плечової вставки у вигляді трикутного клина, розширеного до коміра. Поліхромія вишивки чоловічих сорочок обмежувалась червоним та чорним кольорами на білій тканині. Жіночий одяг навпаки, розшивався більш яскравими кольорами. Ще більш давній та характерний для східного регіону метод вишивання, це техніка білим по білому. Білий колір вважався символом духовного зв’язку із предками та померлими. Варто зазначити, що до кінця XIX століття на Слобожанщині побутували сорочки полтавського типу. А вже пізніше почали додавати й комбінувати інші кольори.

Символіка та орнаменти

Цікавими є й теми орнаментів, які використовували слобожанські майстрині. Вони могли бути досить різноманітними і нести у собі певну закодовану інформацію.  “Дерево життя”, також відоме як “Світове дерево”, є одним із найбільш символічних елементів слобожанської вишивки. Цей орнамент втілює давню та багатозначну спадщину українського народу. “Дерево життя” є символом життя та зв'язку між небом, землею та підземним світом. А ще птахи, як уособлення свободи. Досить часто можна побачити на вишиванках Слобожанщини трикутники, що, торкаються вершинами один до одного, вони символізують Світ та Антисвіт. Подекуди між трикутниками є лінія, так зване «Кільце Великого Світіння», що символізує віддзеркалення двох світів.

Найпоширенішою технікою вишивання на Слобожанщині, був хрестик або напівхрестик. Для закріплення краю тканини служили такі види швів, як зубцювання і змережування. Рукав до сорочки приєднувався широкою мережкою, такою ж мережкою з'єднувалися уставка та верстат з коміром. Також виконували вбивання по тканині – це техніка нанесення малюнку на тканину за допомогою різних типів фарб та деяких хімічних речовин.

Сварга – давній, енергетично дуже сильний знак.

Не можна не згадати про такий елемент візерунків слобожанської сорочки, як сварга. Наші предки наділяли цей знак тільки позитивним значенням, визначали його як щось дуже світле і сонячне. За однією версією, слово сварга походить від санскритського слова Суасті. Мовляв, «су» - прекрасний, добро і «асти» - бути, тобто "Бути добру!", або по-нашому "На все добре!". Якщо ж копнути глибше, то це не що інше як давньоукраїнське «Сва з тя», тобто «Святість з тобою!» або «Хай перебуває з тобою святість!». Сукні наречених майже завжди прикрашалися сваргами, котрі мали захищати молодиць від дурного ока. Сварга може бути ліво- та правосторонньою. Лівостороння сварга символізувала собою духовне полум'я, а правобічна — знак сімейного вогнища. Досить частим в українському вишитті є мотив так званої повної сварги, а саме накладання лівосторонньої сварги на правосторонню. Це символ гармонії, створений двома врівноважуючими потоками. В українській вишивці він відомий ще як "колядник", знак єднання із мудрістю предків. Сварга – давній, енергетично дуже сильний знак.

Обряд "Посвята в вишивальниці"

Колись знання про те, як правильно оздоблювати вишиванку передавались від матері до дочки. Ще до недавніх часів в українських селах Слобожанщини проводився обряд посвячення дівчаток-підлітків у вишивальниці. Бо за традицією, дівчина, готуючи придане, мала власноруч вишити своєму нареченому сорочку. Це було справжнє сімейне свято: ритуал посвяти проводили найближчі члени родини в присутності всіх родичів. Бабуся дівчинки з вишивальною голкою в руках промовляла добрі побажання майбутній майстрині і злегка торкалася кінчиком голки до долоньки дитини. Потім батько відводив дівчинку в сад, щоб вона попросила благословення на рукоділля у яблуні - улюбленого садового дерева селян. Дівчинка обіймала долонями стовбур деревця і просила у нього допомоги в рукоділлі. Настрій, отриманий дівчинкою від такого ритуалу, залишався з нею на все життя, надихаючи на прекрасну роботу.

Любіть свою рідну землю, носіть вишиванки та будьте красивими. І нехай стародавні символи та знаки оберігають вас, як оберігали наших предків, від зла та печалів, і приносять у ваше життя удачу, щастя та світло.

Традиційно пропонуємо спробувати свої сили і продемонструвати знання, взявши участь  у вікторині "Слобожанська вишиванка  лунає  крізь століття".