Харківські мандри

 Мерефа: славне мiсто з козацьким минулим

У 30 кілометрах на південний захід від Харкова розташувався стародавнє місто Мерефа. Мерефу називають одним з найстаріших міст Слобожанщини. Правда, ніхто не знає точної дати виникнення міста. Тамтешня територія, як стверджують історики, була заселена ще в IV столітті до н.е. А перше поселення на території сучасної Мерефи з'явилося 1595 року, його заснували козаки, якi прийшли з берегів Дніпра. Спочатку це був невеликий хутір. Вiн виконував функції оборонного укріплення, який захищав місцеві землі від набігів татарів. За іншою версією заснування Мерефи, як і інших міст Харківської області, відносить до середини 17 століття.

Також iснує кілька версій походження назви міста. За однією з них, назва походить від давньослов'янського слова згасати, згідно з іншою - назва походить від слова мереча, що означає лісові хащі. Однак, з назвою пов'язана і цікава легенда. Існує версія, що в річці загинув монгольський царевич Мерефатлі, в честь нього і назвали річку, а пізніше місто.

Батькiвщина Івана Сірка

Також з Мерефою пов'язують і ім'ям легендарного кошового отамана Запорізької Січі. Сірко Іван Дмитрович - кошовий отаман Запорізької Січі, за період перебування на посаді провів 244 великих і малих битв, при цьому жодного разу не був переможеним. Герой багатьох українських пісень і казок. Історики вважають, що довгий час він разом з сім'єю жив у своєму родовому маєтку на території нинішнього мікрорайону Артемівка (з 1928 року це один з районів міста), і навіть після його смерті рідні Сірко до певних пір не покидали Мерефу. У деяких літописах цей населений пункт навіть називали Сірківкой, що ще раз підтверджує мереф'янське коріння непереможного отамана Запорізької Січі. На центральній площі Мерефи прославленому земляку встановили пам'ятник, який є однією з головних визначних пам'яток міста.

Бельгійський квартал

Під час прогулянки по Мерефі треба зверни увагу на архітектуру. Крім типової забудови можно помітити цікаві будиночки, які побудували більше 105 років тому. У народі їх називають "бельгійськими будинками", оскільки звели будівлі за проектом співробітників склозаводу, які приїхали з Бельгії. Подібних кварталів на території Східної України не зустріти.

Також, завдяки бельгійським власникам заводу, в Мерефі з'явилося перше на Слобожанщині футбольне поле. Воно було побудовано в 1912 році з використанням дренажної системи з шарами гравію і піску. До кінця ХХ століття воно залишалося кращим в області. Так що, це єдиний в Харківській області стадіон з історією в сто років.

Село чудес 

На околиці Мерефи в селі Нижні Озеряни розташована унікальна церква - один з духовних центрів Харківщини. Про це місце знають далеко за межами області завдяки одній відомій легенді. Тут являлась ікона Божої матері - головна покровителька і святиня Слобожанського краю. Згідно з легендою, коли місцевий житель косив траву біля річки, випадково розсік ікону, яка взялася з нізвідки. На наступний день ікона відновилася і лежала на тому ж місці. Озерянська ікона Божої Матері є чудотворною, на місці, де вона з'явилася звели церкву каплицю. 

В історії Нижньої Озеряни існує багато легенд і чудес. Найвідоміші: порятунок Харкова від епідемії холери в 1871 році і зцілення письменника Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка від сліпоти. На особливу увагу заслуговує джерело, яке неодноразово намагалися знищити різними способами, але воно продовжує існувати і радувати всіх бажаючих.

Етно-музей "Українська хата"

Також в Нижніх Озерянах збереглася старовинна хата-мазанка, яка була побудована близько 270 років тому. Є припущення, що в цьому будинку жила багата сім'я, тому що при будівництві використовувалося міцне дубове дерево. В хаті розташували етно-музей. В музеї збереглися старовинні експонати та унікальні речі побуту: ікони, дитяча колиска, одяг, кухонне приладдя. Кожна з цих речей має свою історію та може більше розповісти про життя Слобідської України. Садиба “Українська хата” – це контактний музей, де можна не лише фотографуватися, а й торкатися до експонатів та навіть спробувати використати їх у побуті.Наприклад, покуштувати вареників з старовинного посуду.

Великий залізничний вузол

Велике значення для Мерефи мав 1868 рік. У цьому році була збудована Курсько — Харківсько — Азовська залізниця, на якій була відкрита станція Мерефа. Через рік завершилося будівництво залізничної станції і через місто проїхав перший поїзд в сторону сонячного півдня. Мерефа стала важливим вузлом Південної залізниці. Тут залізнична магістраль йде з Петербурга i розходилася на чотири напрямки: на Київ, Одесу, Крим і Донбас. Тобто практично всі пасажирські потяги в 19 столітті проходили через Мерефу. Через століття, в 1957 році, від Харкова до Мерефи пройшла перша в області приміська електричка. Це стало початком реалізації масштабного проекту по електрифікації Південної залізниці.

Заплава річки Мжа

Але Мерефа цікава не лише своєю багатовіковою історією. Місто розташовується в місці, де в річку Мжа впадає річка Мерефа. Злиття річок, велика кількість зелені і лісові масиви навколо міста роблять ці місця неймовірно мальовничими. Особливо в літній час. Але крім краси, тутешні пейзажі мають і наукову цінність. У заплаві річки Мжа збереглися рідкісні види болотних птахів, зникаючі види рослин. Тут планують створити біосферний заповідник або природний парк для збереження унікальної рослинності на зазначеній території.

Оповита легендами, з дивовижною природою маленька Мерефа може здивувати навіть бувалих туристів.