Феєрія мандрів

Барви рідного слова

 Наддніпрянський діалект як основа сучасної української літературної мови

Усе моє, все зветься Україна

Буває часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо...

                                                                                        Ліна Костенко

Сьогодні ми з вами здійснимо подорож до Наддніпрянщини, на батьківщину cучасної української літературної мови. Це історичний регіон у центральній частині України,  що об'єднує землі над Дніпром. Для цього регіону характерним є рівнинний рельєф, лісові масиви, чорноземні родючі ґрунти та повноводі річки. Саме тому ці землі здавна були густо заселені та саме тут найактивніше відбувалися процеси етнічного формування українців. Тут можна побачити історичні пам’ятки та споруди різних періодів: скіфські кургани і городища, середньовічні церкви та монастирі, палаци і садиби. А ще тут говорять одиним з архаїчних говорів південно-східного наріччя - середньонаддніпрянським (скорочено наддніпрянським). Він поширений у південних районах Київської, південно-західних районах Сумської, Черкаської, Полтавської, північних районах Кіровоградської і Дніпропетровської областях.

Саме на Полтавщині, Київщині, Черкащині формувалася українська літературна мова, тому тутешній діалект особливо цікавий. Але не варто думати, що цей діалект абсолютно ідентичний з мовою, яку ми вчимо у школі або чуємо по національних теле- та радіо каналах. Крім рис, які стали нормами літературної української мови, цей діалект містить в собі багато цікавого.

Він найбільший за територією, але не такий роздріблений і перемішаний, як західний. У VI-IX століттях на цих землях мешкало плем'я полян, пізніше ця теріторія входила до складу колишньої Руської землі - основного політичного ядра Київської Русі. Як стверджують дослідники, попри історичні події, довгий час тут не переривалися традіції мови і життя попередніх поколінь. Тому цілком ймовірно, що наддніпрянським діалектом говорили князі Володимир Великий, Ярослав Мудрий, можливо навіть, Кий, Щек, Хорив, та їх сестра Либідь.

Фонетичні особливості

Відзначимо деякі виразні особливості цього говору. Насамперед, це мелодика - чітка, роздільна, майже монотонна вимова кожного складу, що характерне для всього лівобережжя. Жителям Полтавщини притаманний особливий звук Л, його ще називають напівм'яким "полтавським": мол'око, бул'о, бул'и, вол'и. Ще одна знаменита риса - це заміна, запозиченого для нашої мови, звуку Ф на Х, КВ, ХВ і П: форма - ХВорма, ферма - ХВерма, куфайка - куХВайка, фабрика - ХВабрика. Пом'якшуються губні приголосні і з'являється м'який Н: полум'я - полумНя, м'який - мНякий. Також надніпрянці полюбляють протетичні приголосні В та Г ( це такі приголосні, які вставляються на початку слова перед голосним для полегшення вимови), наприклад: орати - Ворати, Одеса - Годеса, тощо. Буває і навпаки, початкові приголосні можуть втрачатись: горіхи - оріхи, вулиця - улиця. Також часто можна почути у говорі м'якій Р: коморя, квартиря, базарь, тощо. Характерний твердий звук Ч "пішов" до норми української літературної мови: дівоЧе, піджаЧок, дураЧок.

 Морфологічні особливості 

У цьому говорі частот можна помітити любов до інфінітивів (безособових форм дієслова) з закінченням на Ть або Ти : ходить - ходити, косить - косити, молотить - молотити, робити - робить. Особові займенники теж зазнають змін, кажуть, не у нього, а у його,  з ними - з їми, на ньому - на йому. Д, Т, З, С не чергуються з шиплячими, тому часто можна почути - ходю, возю, носю ( ходжу, вожу, ношу).  А замість прийменника і префікса ВІД вживається його давніша форма ОД: відвернутися - одвернутися, віддихати - оддихати. Поширені усічені форми дієслів: пита - питає, зна - знає, слуха - слухає, чита - читає.

Слово за словом, фраза за фразою...

Загалом лексика наддніпрянського говору дуже різноманітна і яскрава. Наприклад, дуже багато слів емоційно навантажених: дурний - прибемберений, безклепкий, дурненко, товпига, недоколиханий. Неймовірна кількість синонімів до слова побити: шваркнути, замалювати по морді, торохнути, злящити, лиснути, тигипнути, віддубасити, відхристити, дати бухканів, дати гепсів, тощо. Наддніпрянці зменшливо пестливим можуть зробити все: трактор - тракторець, борошно - борошенце, земля - земелька, рядно - ряденце. А ще в наддніпрянській говірці велика кількість локальних утворень, невідомих чи малопоширених в інших діалектах, наприклад: клюдриво - дятел, зборник - очіпок, парок - сніп соломи для покриття даху, мажара - великий віз, коношок - мала дитина, гайшан - розбишака та ін. Мова наддніпрянців багата на різні приказки: пиндики - миндики, чухай ногу об дорогу, що влітку родиться, то узиму згодиться.  А ще хочеться згадати  займенники, які радують своєю різноманітністю: звідти - зтуда, отак - отакечки, осьо - осьосо.

Що почитати 

Першим високохудожнім твором написаним цією яскравою говіркою була "Енеїда" (1798р.)  Івана Котляревського. Поява цього твору започаткувала нову епоху в історії української літератури, яка базується в головній мірі на розмовно-побутовій мові.  У ньому автор звертає увагу читачів на народний побут, фольклор і, що найважливіше, на живу народну мову. «Сватання на Гончарівці» — соціально-побутова комедія Григорія Квітки-Основ'яненка. Байки Гулака Артемовського та Гребінки. І звичайно, поезія Тараса Шевченка, в якій відображена цілком народна фонетика й морфологія в їхній варіативності, які притаманні  говіркам Середньої Наддніпрянщини. Багато прикладів наддніпрянського діалекту можна зустріти в народних піснях. 

А тепер цікаві наддніпрянські слова, які можна додати до свого сленгу і збагатити свою побутову мову: завгустішке - густе, безбаш - без мети, вирядини - проводи, випихайлівка - хутір, сіроштан - бідняк, напруго - інтенсивно, мигунка - блискавка, глива - груша, веселуха - веселка. Звісно, дуже важко охопити всю красу та різноманітність цікавих рис середньонаддніпрянського діалекту у невеликій статті, тому пропонуємо посилання на словничок середньонаддніпрянської говірки.

А ще пропонуємо спробувати свої сили і продемонструвати знання, взявши участь у вікторині "Діалектне розмаїття Наддніпрянщини".