Вишиванка: мова твого краю
Неймовірні візерунки "білим по білому"
Сьогодні, продовжуючи подорожі нашою країною, ми завітаємо до Полтавщини. Однією з візитівок Полтавщини є вишивка білими нитками по білій тканині. Самі полтавчани вважають її найскладнішою на українських теренах, яка налічує близько 180 різних способів виконання. Говорять, що її вигадали жінки, які взимку, сидячи біля вікна, спостерігали за візерунками, які на вікнах малював мороз, а потім вони їх переносили на полотно. Але це лише припущення. Як було насправді давайте дізнаємось разом.
Так сталося, що унікальна техніка вишивання «білим по білому» або «біллю» зародилася у селищі Решетилівка Полтавської області. Це ремесло стало тут популярним після скасування кріпацтва в 1861 році. Люди почали розвивати власну справу. Її напрямок визначився сам собою: уздовж річки Говтва добре росли льон і коноплі. З них пряли нитки й ткали полотно. Нитки для швів висмикували з тієї ж матерії. Щоб замаскувати шви при з’єднанні двох частин, тканину «решетили» , а потім ще й декорували шви майстерними стібками, що надавало виробу рельєфу й особливої краси. На грубій тканині малюнки нитками давали світло-тіньовий ефект і мали витончений вигляд. Вважають, що й назва Решетилівки походить від вислову «решетити тканину».
Пізніше така техніка вишивання дістала популярність і в інших етнічних регіонах держави (Чернігівщина, Слобожанщина, Прикарпаття). Унікальність цього мистецтва полягає у тому, що вишивати білими нитками по білому полотну — дуже важко, насамперед для очей. Чисто біла сорочка, вишита білими нитками, цінилася значно вище від звичайної і слугувала елементом як чоловічого, так і жіночого гардеробів. Така сорочка завжди була святковим вбранням для кожного.
Особливості полтавських вишиванок
Решетилівську вишивку не сплутаєш із вишивкою інших регіонів, вона вирізняється чіткістю композиційної побудови, характером орнаменту і кольором. Загалом же, сорочки Полтавщини вишиваються здебільшого білими нитками, рідше кольоровими, пастельних тонів. Якщо в орнаментах інших регіонів України використовується дві-три техніки, то в решетилівському — п’ять-сім. В орнаментах вишиванок обов’язково є мережка - ажурний візерунок на тканині, зроблений на місці висмикнутих із неї ниток. Саме мережка надає виробу легкості та прозорості й нагадує ніжну паморозь. Мережка має безліч видів: ляхівка, прутик з настилом, стовпчик, гречечка, вівсяночка, шабак, тощо.
Техніки якими виконується більшість візерунків, називаються лиштвою (лічильною гладдю) та вирізування. Стібки гладі неодмінно мають кластися вертикально та бути однакової довжини. А за допомогою вирізування у тканині утворюються отвори різного розміру, що робили сорочку ще цікавішою та унікальнішою. Існує багато видів вирізування: косе, клинчасте, орлове, вирізування по одній дірочці, на чотири дірочки тощо.
Окрім двох вищезгаданих прийомів, полтавчани використовують наступні: хрестик, плутаний хрестик, подвійний прутик, зубчики, мережка, прутикова мережка, виколювання, довбанка, верхоплут, ляхівка в один і більше рядів, пухлики, ланцюжки тощо. Такий арсенал технік зумовлює велике розмаїття мотивів в орнаментах.
Символічне значення орнаменту
Суто власною споконвічною особливістю полтавських вишиванок є поєднання рослинного та геометричного орнаментів. Найбільше вишивали рукава вишиванки, що утворювали собою складні тематичні композиції та густо збиралися на передпліччях. В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині. Крім поширеного символу дерево життя (продовження роду), який зображується стилізовано у формі гілок або листя, у вишивках з рослинним орнаментом на Полтавщині популярні такі мотиви, як виноград - символ добробуту, щасливого одруження, барвінок - символ немеркнучого життя, яблуко - символ кохання тощо. Геометричний орнамент у своїй сутності складається з найпростіших фігур: трикутник, ромб, квадрат, скісний хрест, зірчасті мотиви. Орнаменти з ромбами були сильним захисним оберегом, приносили удачу. Згідно древньої слов'янської культурі, ромби представляють богиню Землі, яка сприяє родючості. Орнамент, що складається з великої кількості зірок, нанесений на рукава вишиванок, символізує сталий порядок і гармонію, що панують у Всесвіті і в житті кожної людини. На полтавську вишиванку варто дивитися пильно та подовгу, адже лише так можна побачити усю ту віртуозну палітру мотивів і образів, усю ювелірність, що її заклав у візерунок автор.
Цікавий факт
Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів раніше не існувало, а для того, щоб отримати сліпучу білизну візерунка вишивальниці розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку, річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку. А ще вважалось, що вода, сонце, повітря, земля - 4 стихії, заряджали нитки магічною позитивною енергією. Для фарбування кольорових ниток майстрині брали доступні природні барвники. Чорний та сірий кольори отримували від фарбування дубовою корою, а іноді сажею. Жовтий відтінок отримували від соку щавлю, лушпиння цибулі, гвоздики, квіток соняшника. Зелений з гарбузового листя, шкарлупи горіхів, блакитний з відвару лісової материнки, червоний з люцерни, бузковий – з шовковиці.
Решетилівка мандрує світом
Решетилівська вишиванка здобуває все більшу популярність не тільки українців, але й у світі. Ще у 1920-х роках містечко Решетилівка здобуло світову славу на виставках українського мистецтва в Мюнхені, Парижі, Марселі, Брюсселі. Саме решетилівські майстри у 1969 році виготовили сукню «білим по білому» для всесвітньо відомої італійської акторки Софі Лорен для зйомок фільму «Соняшники» (1970 рік), що проходили в селі Чернечий Яр біля Диканьки на Полтавщині. Нині копію сорочки Софі Лорен зберігають у Решетилівському краєзнавчому музеї. Починаючи з 1992 року проводиться щорічний обласний фестиваль «Решетилівська весна», під час якого майстрині вишивки діляться своїми навичками з бажаючими опанувати це мистецтво.
Минуло понад 150 років, а решетилівська вишивка не втрачає популярності. 29 червня 2017 року технологія вишивки «білим по білому» була внесена до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини і номінується на статус світової спадщини ЮНЕСКО.
Ось така вона, полтавська вишиванка, – гордість регіону, виплекана працею майстрів протягом багатьох віків, ця сорочка символізує собою все те, чим пишається полтавський край.
А ще пропонуємо спробувати свої сили і продемонструвати знання, взявши участь у вікторині "Вишиванка білим по білому".
Немає коментарів:
Дописати коментар