Продовжуючи мандрувати провiнцiями України, сьогоднi завiтаємо на Львiвщину. Мало хто знає, що на Львівщині є мальовниче село Страдч, яке по праву вважають Українським Єрусалимом. Старовинне село Страдч знаходиться на відстані 17 км. від Львова, на Страдецькій горі, недалеко від р. Верещиця. Історія його заснування сягає далеких часів. Важко сказати, що означає ця назва села. Можливо, то від страждання і страти. Майже тисячу літ тому тут вперше прозвучала молитва, коли на тутешній горі в печері поселились монахи з Києва. Потім була дика навала ординців і смерть ченців та селян в підземеллях... Нині це одне з найбільш шанованих українцями відпустових місць в Україні.
Це святе місце Української греко-католицької церкви називають Страдчанською або Страдецькою печерою. Ця святиня стала другою після Києво-Печерської лаври створеною за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Страдецький печерний монастир унікальний тим, що зберігся майже без змін ще з часів свого заселення.
Це довгий підземний коридор із кількома відгалуженнями, в яких видовбані ніші, що служили монахам келіями, та невеличка печерна церква з витесаним у кам’яній товщі старовинним проскомидійником, кам’яним престолом та невеличким стільчиком для священика-сповідальника. Тут же збереглася чи не єдина в Україні затворницька келія з невеличким віконечком, що виходило у святилище, щоб затворник міг приймати Святе Причастя.
Згідно з давньою легендою під час монголо-татарської навали жителі селищ ховалися в цих печерах. Одного разу татари виявили таємний вхід в печери. У гнiвi вони розпалили багаття, і всі люди, що знаходяться усередині печер, зaгинyли. Ченці стали молитися про спасіння душ невинних людей. Кажуть, Божа Матір почула прохання і з’явилася людям на захист. Через багато століть це місце не втратило своєї особливої атмосфери, тут відчувається присутність Божої Матері.
Трохи нижче починається Хресна дорога, означена високими скульптурами, що свідчать мученицьких шлях Спасителя на Голгофу. Ця дорога останнього шляху Христа, за своїм духовним значенням визнана рівноцінною тій, що в Єрусалимі.
У 1795 році на горі мешканці Страдчу на місці старої дерев’яної церкви збудували новий кам’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці. Великою святинею Успенської церкви є чудотворний образ Матері Божої Нерушимої Стіни (Оранти), відомий під назвою Страдецька Богородиця. Це надзвичайно давній тип ікони, на якій Богородиця зображена з піднятими руками як Захисниця і нездоланна Заступниця. У 1918 р., коли під час Першої світової стіни церква була майже зруйнована під час артилерійського обстрілу, образ Божої Матері Нерушимої Стіни залишився цілим і неушкодженим. На жаль, ікона була втрачена під час Другої світової війни, і сьогодні в церкві виставлена її копія.
У 1936 році Папа Римский Пій ХІ встановив на страдецькій горі Хресну дорогу та надав Страдчу статусу відпустового місця. Мало того, Страдецька Хресна дорога (Кальварія) отримала від Папи значення Єрусалимської Хресної дороги. Це означає, що проща до Страдчу і участь у Хресній дорозі за своїм духовними благами і значенням прирівнюється до прощі в Єрусалимі і проходження справжньої Хресної дороги Спасителя. Існує чимало свідчень чудесного зцілення, а також духовного навернення тих, хто бодай раз пройшов Хресну дорогу в Страдчі.
Страдч – місце, обране Богом.
Немає коментарів:
Дописати коментар